Перекладач: О.Карпенко 
Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).- К.: "Навчальна книга", 2002. 


Коли вже дні спинили плин 
І випало вмирати, 
До неба лавами пішли 
Солдати з Вестерплятте. 

(А літо було гарне того року) 

І так співали: "То пусте 
Що нам боліли рани - 
Зате ж весела путь веде 
На осяйні поляни. 

(А на землі того року було стільки вересу) 

Стояли в Гданську ми, як мур, 
Не брали нас гармати. 
Тепер Ми в хмарах після бур, 
Солдати з Вестерплятте". 

І ті, чий слух сяга зірок, 
Зір плине в даль бездонну - 
Почули в небі рівний крок 
Морського батальйону. 

І спів лунав такий: "Аби 
Не згаять час чудесний, 
Ми грітись будем в теплі дні 
На вересі небеснім. 

Коли ж подмуть вітри зими 
І стане сніг кружляти 
Понад Варшавою - то ми, 
Солдати з Вестерплятте".            1939

Last modified: Friday, 27 November 2015, 9:12 PM