Сонет 61

 

Переклад Д.Павличка

 

Благословенні будьте, день і рік,

І мить, і місяць, і місця урочі,

Де постеріг я ті сяйливі очі,

Що зав’язали світ мені навік!

Благословен вогонь, що серце пік,

Солодкий біль спечаленої ночі

І лук Амура, що в безоболоччі

Пускав у мене стріл ясний потік!

Благословенні будьте, серця рани

І вимовлене пошепки ім’я

Моєї донни — ніжне і кохане,

І ці сторінки, де про неї я

Писав, творивши славу, що не в’яне, —

Й ти, неподільна радосте моя!

 

 

Сонет 132 

Переклад Д.Паламарчука

Як не любов, то що це бути може? 
А як любов, то що таке вона? 
Добро? — Таж в ній скорбота нищівна. 
Зло? — Але ж муки ці солодкі, боже! 
Горіти хочу? Бідкатись негоже. 
Не хочу? То даремна скарг луна. 
Живлюща смерте, втіхо навісна! 
Хто твій тягар здолати допоможе? 
Чужій чи власній волі я служу? 
Неначе в просторінь морську безкраю, 
В човні хисткому рушив без керма; 
Про мудрість тут і думати дарма — 
Чого я хочу — й сам уже не знаю: 
Палаю в стужу, в спеку — весь дрижу. 





Остання зміна: пʼятниця 22 липня 2016 22:43 PM