Мекка і Медина (Саудівська Аравія) — священні міста Ісламу. У Мецці близько 570 р. народився пророк Мухаммед, тут міститься головна мусульманська мечеть Харам, і в ній — святилище Кааба. У Медині у 632 р. пророк помер і похований у Мечеті пророка.

Кааба - кам’яна споруда кубічної форми, площа якої 10 м на 12 м, а висота -15 м (саме від слова кааба походить слово куб). Кути Кааби орієнтовані по сторонах світу. Каабу покрито чорним шовковим покривалом (його міняють раз на рік), верхня частина якого прикрашена вишитими золотом висловами з Корану. Подібне покривало закриває і двері в Каабу (які важать 286 кг і зроблені з чистого золота).

Створення Корану

Коран — це перша писемна пам’ятка арабської літератури.

Коран (з арабської — те, що читають; співуче читання) — священна книга мусульман, зібрання одкровень пророка Мухаммеда, проголошених у пророчому екстазі в Мецці та Медині між 610 і 632 роками. Перші записи Корану зроблено 632 року, уже після смерті Мухаммеда.

Ім’я пророка Мухаммед (Магомет) означає «звеличуваний», «гідний хвали». У Корані його названо на ім’я лише чотири рази.

Між 650 і 655 роками за наказом халіфа Османа був створений канонічний текст Корану (Османова редакція).

Структура Корану

Коран складається з 114 сур (з арабської — ряд, ранг), які поділяються на аяти (з арабської — диво, знамення).

За місцем проголошення Сури поділяються на мекканські (проголошені в Мецці 86 сур) — ранні та мединські (проголошені в Медині 28 сур) — пізні.

У Корані немає зв’язної оповіді, кожна сура — це закінчений текст. Усі сури, крім першої, розміщено в Корані за розміром — від найбільшої до найменшої.

Усі сури починаються з незмінної традиційної фрази-формули *;В Ім’я Аллаха Всемилостивого, Всемилосердного!»

Зміст Корану

 Мухаммед постає як натхненний пророк і поет, який прославляє Бога, викладає заповіді віри, переказує аравійські легенди й біблійні епізоди, прикрашаючи їх барвистими подробицями з народних переповідань. Багато сторінок мскканських сур сповнені пишного східного красномовства.

У мсдинських сурах Мухаммед постає як законодавець, мета якого — упорядкувати життя мусульман.

На сторінках Корану зустрічаються персонажі Нового і Старого Заповітів: Авраам — Ібрагім, Йосип — Юсуф, Давид — Дауд, Соломон — Сулейман, Ісус — Ісса, Марія — Маріам. З Корану мусульмани дізнаються історії про Адама і Єву, Каїна й Авеля, Ноя, Мойсея та інші біблійні оповіді. У Корані є міфи про створення світу, який Бог — Аллах створив за шість днів, відділивши небо від землі, створивши небесні світила, тварин, воду, рай, а також перших людей.

Коран включає міфологічні та релігійні сюжети, моральні настанови, поради для щоденного життя, різних сфер людської діяльності. Він визначає обов’язки віруючих щодо правителів, духовенства, іновірців, а також славить Аллаха, якому' слід поклонятися і прославляти.

В ісламі Коран — це не оповідання про Бога, а Слово Боже, послане людству через Божого посланця Магомета. Первинний текст Корану збережений тією мовою, якою його було записано.

За легендою, закінчивши спорудження мечеті в Медині, пророк відштовхнувся ногою від скелі й вознісся вгору. Слід відпечатався на камені, який несподівано на мить став м’яким. Цей шматок скелі зберігається в мечеті в Єрусалимі. Доторкнутися до священного каменю щорічно приїжджають сотні, тисяч мусульман.

Магомет не вмів ні читати, ні писати, тому виголошував одкровення своїм послідовникам, які заучували їх напам’ять або записували на кам'яних дощечках, пергаменті, шматках шкіри. У історичних джерелах згадано близько сорока з тих, хто записував одкровення Корану. За життя Пророка єдиного тексту Корану не було, хоча всі сури й аяти були широко відомі.

Проте після смерті Пророка його найближчий подвижник і перший халіф Абу Бакр відразу ж зібрав писарів для складання єдиного тексту. Роботу було завершено за часів третього халіфа — Османа, до 650 р., і всі наступні примірники Корану відтворюють цей канонічний текст.

У Корані багато сказано про Рамадан — священний місяць для мусульман. Рамадан — це місяць добрих справ, прощення гріхів і зміцнення віри. Також Рамадан — місяць читання і вивчення Корану, роздумів над Кораном і втілення Корану в життя.

Переклади Корану

Європа ознайомилася з текстом Корану через латинські обробки XII-XVI ст. Початок науковим перекладам європейськими мовами поклав коментований латинський переклад

Л. Марраччі (Падуя, 1698 р.). У XVII-XIX ст. з’явилися переклади Корану низкою мов — італійською, голландською, французькою, німецькою, англійською, російською, польською.

Нині цю пам'ятку світової культури перекладено майже всіма мовами мусульманського Сходу і Західної Європи.

Зацікавлення Кораном та ісламською релігією в Україні, зокрема в Острозькій і Києво-Могилянській академіях, з’явилося ще у давні часи. Однак перекладів цієї книги українською мовою не було дуже довгий час. Перший повний переклад Священної книги мусульман українською мовою здійснив у 1913 році львівський перекладач Олександр Лисинецький (Абранчак). Однак його виконано не з мови оригіналу (арабської), а з німецького перекладу Макса Геннінга (виданий у Лейпцигу 1901 року), який на той час вважався одним із найкращих. На початку 90-х років ХХ століття поетичний переклад з арабської мови найстаріших сур мекканського періоду діяльності пророка Мухаммада здійснив український сходознавець зі Львова Ярема Полотнюк.

Вплив Корану на розвиток світової культури

 Священна книга мусульман — Коран — справила великий вплив на розвиток світової культури. Стилізація окремих віршів і сур Корану, відлуння його поетичних мотивів є в багатьох літературах світу — у Й. В. Гете, П. Б. ЇІІеллі, О. Пушкіна, І. Буніна, Р. М. Рі.тьке та багатьох інших. Звертались до східної тематики й українські митці — П. Куліш, І. Франкс», Леся Українка, А. Кримський, В. Стус.


Остання зміна: неділя 30 вересня 2018 22:09 PM