Редьярд Кіплінг «Якщо…». Текст
Дослівний переклад
Якщо ти можеш зберігати голову, коли всі довкола
Втрачають її і докоряють цим тобі,
Якщо ти віриш в себе, коли всі в тобі сумніваються,
Але дозволяєш їм їхній сумнів,
Якщо ти можеш чекати і не стомлюватися від чекання,
Чи, будучи оббреханим, не вдаватися до брехні,
Чи, будучи зненавидженим, не ненавидіти,
І не виглядати надто гарно, і не говорити надто мудро;
Якщо ти можеш мріяти і не робити мрії своїм господарем,
Якщо ти можеш думати і не робити думки своєю метою,
Якщо ти можеш зустріти Тріумф і Крах
І знати, що вони є тим самим,
Якщо ти можеш слухати, як правду, що ти сказав,
Перекручує шахрай, щоб зробити пастку для дурного,
Чи дивитися, як речі, яким ти віддав життя, зруйновані,
І схилитися, і будувати спрацьованими до краю знаряддями.
Якщо ти можеш зібрати в одну купу все, що здобув,
І рискнути цим, поставивши на одну карту,
І програти, і почати спочатку,
І нікому ні слова не казати про свою втрату,
Якщо ти можеш примусити серце, нерви, м’язи
Служити тобі задовго після того, як вони знищені,
І так триматися, коли в тобі нема нічого
Крім волі, котра каже їм: “Триматися!”
Якщо ти можеш розмовляти з юрбою і не втрачати благородства
Чи йти з королями і не втрачати посполитості,
Коли ні вороги, ні люблячий друг не можуть завдати тобі болю,
І якщо люди рахуються з тобою, але не занадто,
Якщо ти можеш наповнити невблаганну хвилину
З шістдесятьма секундами вартості дистанції бігу,
Твоя земля і все, що на ній,
І – що більше, ти Людина, мій сину.
Переклад Є.Сверстюка
Як
вистоїш, коли всі проти тебе—
Упали духом і тебе кленуть, і
Як всупереч усім ти віриш в себе,
А з їх невіри також візьмеш суть;
Якщо чекати зможеш ти невтомно,
Оббріханий — мовчати і пройти
Під поглядом ненависті, притому
Не грати цноти ані доброти;
Як зможеш мріять —
в мрійництво не впасти,
І думать —
не творити думки культ,
Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя,
Сприймеш як дим і вітер на віку;
Якщо стерпиш, як з правди твого слова
Пройдисвіт ставить пастку на простих,
Якщо впаде все, чим ти жив, і знову
Зумієш все почати — і звести;
Якщо ти
зможеш в пориві одному
Поставить все на карту — і програть,
А потім — все спочатку, і нікому
Про втрати й слова навіть не сказать;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили
Служити ще, коли уже в тобі
Усе згоріло, вигасло — лишилась
Одна лиш Воля — встоять в боротьбі;
Як зможеш
гідно річ вести з юрбою
І з Королем не втратиш простоти,
Якщо усі рахуються з тобою —
На відстані, яку відміриш ти;
Якщо ущерть наповниш біг хвилини
Снагою дум, енергією дій,
Тоді весь світ тобі належить, сину,
І більше: ти — Людина, сину мій.
«Якщо...»
в перекладі Василя Стуса
Коли ти бережеш залізний спокій
всупір загальній паніці й клятьбі,
коли наперекір хулі жорстокій
між невірів ти віриш сам собі.
Коли ти вмієш ждати без утоми,
обмовлений, не станеш брехуном,
ошуканий, не піддаєшся злому
і власним не хизуєшся добром.
Коли тебе не порабують мрії,
в кормигу дум твій дух себе не дасть,
коли ти знаєш, що за лицедії —
облуда щастя й машкара нещасть.
Коли ти годен правди пильнувати,
з якої вже зискують махлярі,
розбитий витвір знову доробляти,
хоча начиння геть уже старі.
Коли ти можеш всі свої надбання
поставити на кін, аби за мить
проциндрити без жалю й дорікання —
адже тебе поразка не страшить.
Коли змертвілі нерви, думи, тіло
ти можеш знову кидати у бій,
коли триматися немає сили
і тільки воля владно каже: стій!
Коли в юрбі шляхетності не губиш,
а бувши з королями — простоти,
коли ні враг, ні друг, котрого любиш,
нічим тобі не можуть дорікти.
Коли ти знаєш ціну щохвилини,
коли від неї геть усе береш,
тоді я певен: ти є людина
і землю всю своєю назовеш.