Вивчаємо роман Е.Сігела "Історія одного кохання"
Проблема взаємин батьків і дітей
Дженніфер |
Олівер Барретт |
І я теж, Філе. І я скучила за тобою. Дуже скучила. |
Старий Не-хи-хи з кам'яним виразом на обличчі |
«в усіх інших відношеннях йому ціни не складеш» |
Батько, як усі сноби, обожнював «спеціалістів» |
А потім вони кидаються одне до одного. Обіймаються. Міцно-міцно. Погойдуються |
Коли подали гаряче, Старий Не-хи-хи взявся
читати мені одне зі своїх прісних |
Я не можу сидіти згорнувши руки! Як це
так — щоб батько відмовився від рідної Коли ти надумаєш врешті помиритися з ним, його, може, й на світі вже не буде. |
Не знаю, чому це так, але О. Б. III примудряється відтоптувати мені мозолі навіть тоді, коли хвалить мене. |
Тварюка ти безсердечна,— сказала вона мені й звернулася до батька,
закінчуючи |
Ти вгадала. У кам'яній масці. З найтвердішого каменю. А ота сита незворушність, з якою він переглядає |
Я хочу, щоб ти підтримав Філа,— пояснила вона.— Для нього це буде
найважчим |
Сучий син! Це був Сучий син. |
Філ переносив його, наводячи лад. Він мив, чистив, натирав. Не знаю, як відбувалася в нього психічна розрядка; та хоч би чим дитина тішилась, аби тільки не плакала! |
Ясна річ, Олівер III лишався вірний собі: як завжди, він зосередив вогонь на синові |
Того вечора вона вигнала мене з палати, бо хотіла поговорити з батьком «як мужчина з мужчиною» |
Ти йому грубіяниш, і грубіяниш, і грубіяниш! — вигукнула вона наостанку. |
Треба було мені,— промурмотів він,— треба було не... Він замовк. Я теж мовчав, чекаючи. Поспішати, зрештою, було нікуди. |
Якщо ти одружишся з нею тепер, у тебе не зостанеться ні цента за душею. |
|
-Заходь, сину. |
|
Олівере, треба було розповісти мені,— сказав він. Олівере, я приїхав допомогти,— наполегливо сказав батько. |
|
А потім я зробив те, чого ніколи не робив у його присутності, а тим більше в його обіймах. Я заплакав.
|